Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогнівлятися

Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВЛЯТИСЯ"
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Жа́сно нар. = жаско.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Кач! Слово, употребляющееся при дѣвичьей игрѣ въ Бердовичко и означающее приказъ бѣжать: Кач дале, кач! Гол. IV. 527.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГНІВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.