Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проворний

Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНИЙ"
Берце, -ця, с. 1) = берца 1 = бер = кладка. Желех. 2) = орчик. Вх. Лем. 391.
Бур'Януватіти, -тію, -єш, гл. = бур'яніти.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Обвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. обвезтися, -зуся, -зе́шся, гл. Обвозиться, обвезтися.
Перепхати Cм. перепихати.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Спрягати, -га́ю, -єш, сов. в. спрягти, -жу, -жеш, гл. Спрягать, спрячь, сопрячь.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.