Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогулька

Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки. Чуб. V. 1093.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУЛЬКА"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. лихтарик.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли. Мил. 77.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується. Н. Вол. у.
Приватний, -а, -е. Частный. Заприсягну не втручатись у жадні козацькі справи і стану жити... приватною особою. Кост. Ч. 101.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Шпадля, -лі, ж. Лопаточка для шпадлевки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.