Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Несмачний, -а, -е. Невкусный, безвкусный.
Оду.. Кромѣ здѣсь находящагося, Cм. еще отъ відумерщина до відучитися.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Теліш, -ша, м.
1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку.
2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма.
