Бовтнути, -ну, -неш, гл.
1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Бовтнув, як дурень у воду. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань).
2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. От і бовтнув чорзнати що!
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
