Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволікати

Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Напра́вити Cм. направляти.
Плюндратися, -раюся, -єшся, гл. = пльондратися. Плюндрається по воді.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.