Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволікати

Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной. Вас. 172.
Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Дума.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. І. 75.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Міч I Cм. меч.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.