Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив.
Перемога, -ги, ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся.
Принда, -ди, ж.
1) Спесь, чванство.
2) об. Спесивый, чванный человѣкъ.
3) Капризы.
4) об. Капризный человѣкъ.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати.
1) Дернуть.
2) Ударить.
3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Да попівни шморгнув.
