Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати

Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІЩУВАТИ"
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Горну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Ном. № 8729. Хто стояв, — у куточок горнувсь. МВ. ІІ. 122. Народ ввесь горнувся до його. Єв. Л. ХІХ. 48.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги. Харьк. г.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Св. Л. 141. Осталось тілько один переярок переїхати. Св. Л. 76.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.