Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Оплакати Cм. оплакувати.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. Князювати над самовладними князьми й панами.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник.
