Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провожати

Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЖАТИ"
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Загра́ти Cм. загравати.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Христосування, -ня, с. = христосання. К. Кр. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.