Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звинути

Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУТИ"
Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Коновальський, -а, -е. Коновальскій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Нежурливий, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Поперебілювати, -люю, -єш, гл. Перебѣлить (во множествѣ).
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.