Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Кріпець, -пцю, м. = кріп.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі.
2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Скаженіти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣсноваться. Гамалію, серце мліє, Скутарь скаженіє. Чого ти зараз скаженієш, як п'яний?
Старина, -ни, ж. = старовина.
Таврот, -та, м. Родъ дѣтской игры.
Третій, -я, -є. числ. Третій. Два кметі, пан третій. Уп'ять, так, об третіх півнях, приходить щось до вікна та й каже. Вже так як об третьоту упрузі назирив він коненя.
