Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зведениця

Зве́дени́ця, -ці, ж. Обольщенная мужчиной дѣвушка, имѣвшая ребенка. Вх. Зн. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕДЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕДЕНИЦЯ"
Вина 2, -вин, с. мн. см. вино 3.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати. ЗОЮР. II. 18.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Межо́вий, -а, -е. Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49.
Поетка, -ки, ж. Поэтесса. Желех.
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі. Павлогр. у. (Лобод.).
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕДЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.