Відлягти, -жу, -жеш, гл. Отлечь. Насилу від серця відлягло. відлягло в животі. Прошла спазма въ желудкѣ.
Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мій первий женише! А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Ув. жениши́ще.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Та він би з рідного батька злупив.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками.
Користний, -а́, -е́ Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Спориш дуже корыстна трава.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу!
2) Свободный, просторный. Шапка повільна.
3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь.
4) Медленный. Ум. повільненький.
Розраджати, -джа́ю, -єш, сов. в. розрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, разсовѣтывать, разсовѣтовать. Люде мені розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало. Твої сестри розрадили, щоби ми ся не любили.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
