Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Змістити, -ся. Cм. зміщати, -ся.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство.
Малові́рний, -а, -е. Маловѣрный. Бог зодягатиме вас, маловірні.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш.
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака).
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный.
Царівна, -ни, ж. Царевна. Була я у царя, за тебе царівну сватала. Ум. царівночка. Возьми у мене дочку да царівночку.
