Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичаєвий

Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЄВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЄВИЙ"
Висмердітися, -джуся, -дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. І. 403.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЄВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.