Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Припав він до землі та й зросив її слізьми.
Ільнування, -ня, с. = льнування.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля.
Упинити, -ся. Cм. упиняти, -ся.
Чвакати, -каю, -єш, гл. Чавкать. Чвакають, як свині.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. Краще стать на чинш, а потім викупить землю.