Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеніти

Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНІТИ"
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Прилагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прила́годитися, -джуся, -дишся, гл. Приготовляться, приготовиться. Він прилагожується на ярмарок. Камененец. у.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Середземний, -а, -е. Средиземный. середземне мо́ре. Средиземное море. На гарячому березі Середземного моря. Левиц. Пов. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.