Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеніти

Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНІТИ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Небагато нар. Немного, мало.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.