Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звада

Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДА"
Затра́тити Cм. затрачувати.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.