Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звада

Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДА"
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Черном. Шалавсь увесь день по городу. Лохв. у. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая. Лохв. у.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.