Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалашити

Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере. Г. Барв. 292.
Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.
Пити, п'ю́, п'єш, гл. 1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ном. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72. 2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився. Н. п.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛАШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.