Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалашити

Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1. Желех.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Різник, -ка, м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб ).
Скаучати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛАШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.