Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалашити

Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛАШИТИ"
Виголодатися Cм. виголоджуватися.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Поперекидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекидати, перекинути, но во множествѣ. Поперекидала вози... в воду. Рудч. Ск. І. 33.
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛАШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.