Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя?
Зашкалу́бина, -ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий.
Споминок, -вку, м. = спомин.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
