Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичай

Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Гиссоп, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. І. 125.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Клішонегий, -а, -е. = клишоногий. Плугаторі клишоногі. Чуб. V. 1177.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне. Ном. № 10839.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Переважатися, -жа́юся, -єшся, сов. в. переважитися, -жуся, -жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.