Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали.
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Капів, -пова, м. Охотничья собака.
Купчиця, -ці, ж. = купчиха.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.