Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звишки

Зви́шки нар. Высотой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИШКИ"
Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. І. 65.
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. І. 92. Шух. І. 36.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.