Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звишки

Зви́шки нар. Высотой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИШКИ"
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Шкідність, -ности, ж. Вредность, вредоносность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.