Вучень, -чня, м. = учень.
Гамалик, -ка, м. Задняя часть шеи. Козаки сами там пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Поховали громадою, як слід, по закону. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Ждіть від нас людей по закону увечері. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Cм. еще закін.
Наві́рити Cм. навіряти.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала).
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.
