Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайненький

Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНЕНЬКИЙ"
Биття, -тя, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884. Як би знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину. Стор. І. 10.
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Побороти, -рю, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. І. 61.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Пообмітати, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.