Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Огавний, -а, -е. Большой, сильный. Богач огавний. Огавний дожджь.
Пекти, -чу, -че́ш, гл.
1) Печь, жечь. Цвісти над ним буду, щоб не пекло чуже сонце.
2) Печь. Сама пекла палянички. — раки. Cм. рак.
3) Жарить.
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
