Боденька, -ки, ж. Ум. отъ бодня.
Нахватати, -та́ю, -єш, гл. = нахапати.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл.
1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає.
2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. Селезень на ставу, утінка на плаву. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Злилось як плав. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Як плав пливе — військо йде. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Ум. плавок, плаво́чок. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою.
2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Квітками вряжені долини. Cм. уряджати.
