Бухан, -на, м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Бухан хліба. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі.
Ирід, -рода, м. см. ирод.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ.
Хапання, -ня, с.
1) Хватаніе.
2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі.
3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого.
