Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичений

Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧЕНИЙ"
Барвінина, -ни, ж. Одно растеніе барвінок, одинъ стебель барвінка. Иногда просто барвінок. Перва зелина — любисточок, друга зелина — барвінина, третя зелина — василечок. Н. п.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки. Уман. у.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.