Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалище

Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИЩЕ"
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить. Гол. III. 358.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Роспишнитися, -нюся, -нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна. Левиц. І. 227.
Свинарник, -ка, м. Свинюшникъ.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.