Булий, -а, -е. Бившій. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою.
Дусеня́, -ня́ти, дусеня́тко, дусеня́точко, -ка, с. Ум. отъ дуся.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! кий чорт!
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю?
