Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга.
Кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Він і кушнірську роботу знає.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють.
Приказати Cм. приказувати.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
