Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеличити 1

Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Відзяпити, -плю, -пиш, гл. Отворить, распахнуть. Відзяпити двері навстяж.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився. Г. Барв. 113.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Семеро числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 14 7.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці. Шейк.
Уюк, -ка, м. = в'юк. Вас. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛИЧИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.