Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Висить чоловік неживий.
Відігнати Cм. відганяти.
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо.
2) Держать, продержать извѣстное время.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
