Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе.
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Тама II, нар. Тамъ.