Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеличити 1

Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш? Рудч. II. 201.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Виступає. Обік його жіночка небога. Шевч. ІІ. 21.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Орлик, -ка, м. 1) Ум. отъ орел. 2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. Cм. оксамит.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Попереловлювати, -люю, -єш, гл. Переловить (во множествѣ).
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.
Скасуватися, -суюся, -єшся, гл. Быть отмѣненнымъ, уничтожиться. Відтоді зараз і панщина скасувалась. Гол. II. 145.
Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛИЧИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.