Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеличити 1

Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 1"
Вп.... Cм. уп...
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати. Вх. Лем. 452.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось. Рудч. Ск. І. 101.
Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛИЧИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.