Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звал

Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.
Перебанувати, -ную, -єш, гл. Пережить, перенесть что-либо горестное. Ой я тую зиму борзо не перезимую, ой я свого миленького не перебаную. Гол.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Подесенщина, -ни, ж. Мѣстность, страна надъ Десной. Желех.
Понадсікати, -ка́ю, -єш, гл. Надсѣчь (во множествѣ).
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья. Кіев. (Рк. Левиц.).
Привидки, -ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина. Вх. Зн. 58.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.