Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звал

Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. О. 1861. XI. Свид. 57. Бурлак свічки до церкви не всуче. Ном. № 10683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.