Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звал

Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛ"
Вакса, -си, ж. Вакса. Уман. І. 62.
Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.
Ступачок, -чка, м. Ум. отъ ступав.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.