Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичаєк

Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЄК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЄК"
Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Джермели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Очищаться отъ червей въ ранахъ джермелами.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся. Волч. у.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЄК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.