Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звадниця

Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться. К. Дз. 117.
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Полководчина, -ни, ж.? А по сей бік Орелі линія була, а по той бік Орелі, за Нехворощею, полководчина була. КС. 1882. XII. 593.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29.
Розвертіти Cм. розвірчувати.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.