Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Надба́ння, -ня, с. Пріобрѣтенное имущество. І все твоє надбання пожакують. Неділене між нами все надбання наше.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Пообкошувати, -шую, -єш, гл. Скосить вокругъ многихъ мѣстъ. Кругом їх (уліїв) пообкошує.
Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
