Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звадниця

Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Закругли́ти, глю́, -лиш, гл. Округлить. Вікно зверху трохи закругляне. Левиц. Пов. 19.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. празничок.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.