Забовваніти, -ні́ю, -єш, гл. Завиднѣться вдали. Де-де забованіли і люде.
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Життя злиденне. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Ой буду я ночувати на зеленім синожаті.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Хурдиґарня, -ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, — невже ж таки йому не дошкуля?
Шпацір, -ру, м. Прогулка.
