Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звадниця

Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИЦЯ"
Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью. Вх. Лем. 398.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Є́рик, -ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. І. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями. МУЕ. І. 41. (Добруджа).
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу. К. Псал. 209.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.