Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. б) Evonimus europaeus L. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. — тіло. Раст. Comarum palustre. — трава. Раст. Ononis spinosa L. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. в) Ligustrum vulgare L. г) Solanum Dulcamara L.
Додрібуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити.... Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Кидав п'яній зграї золоті червінці.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття.
Придибачка, -ки, ж. = придибашка. Трапилась придибачка.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій.
2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.