Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звиклий

Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКЛИЙ"
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ. Черниг.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Неохайно нар. Неопрятно.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.