Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі.
Забро́дчик, -ка, м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Коротко нар.
1) Коротко. Гарно, та коротко. Коротко жити. Быть недолговѣчну.
2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. Ум. коротенько.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Пчиханє, -ня, с. = чхання.
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Гріш круглий — роснотиться. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка.
