Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Да́кус нар. Немного. Ум. Дакусчик.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. На бе́седі, вже звісно, попились.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Пообкошувати, -шую, -єш, гл. Скосить вокругъ многихъ мѣстъ. Кругом їх (уліїв) пообкошує.
Попереді нар. = попереду.
Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить.
