Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверхність

Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНІСТЬ"
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ. Драг. 18.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.