Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звиняти

Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНЯТИ"
Зичли́вість, -вости, ж. Доброжелательность.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Леле 2чу-леле 2чу, — поки то встану. Вона нездужає — всю ніч леле 2че. Борз. у.
Обскакати Cм. обскакувати.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток. О. 1862. V. 33.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий. Драг. 244.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ. О. 1862. Т. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.