Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звик

Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИК"
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Гірний, -а, -е. Горный.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.