Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зведенник

Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕДЕННИК"
Бельок, -лька, м. = белька. Волын.
Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Покушати, -шаю, -єш, гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Чуб. V. 575. Трошки покушає горілки. Грин. III. 502. Покушав меду — добрий. Чуб. II. 494.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п. Ним. № 14293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.