Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звання

Зва́ння, -ня, с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. Ном. № 790. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Ме́нше, ста́рше зва́ння. Меньшее, большее наименованіе. К. Грам. 125, 123, 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАННЯ"
Блигий, -а, -е. = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. І. 116.
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Дра́товка, -ки, ж. Ум. отъ дратва.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Наля́пувати, -пую, -єш, сов. в. наля́пати, -паю, -єш, гл. 1) Напачкивать, напачкать, накапывать, накапать. 2) Только сов. в.: Нахлопать, настучать. 3) Набалтывать, наболтать (языкомъ).
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.