Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ.
Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала.
Від'Ємний, -а, -е. О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця.
