Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться.
Кедруша, -ші, ж. зоол.: кедровка пестрая, Corvus caryocatactes.
Нудьга, -ги, ж.
1) Тоска, скука.
2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Cм. нуд, нудота.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.
2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була.
3) Пылкій. До роботи палка. Ум. палке́нький, палкесенький.
Писемко, -ка, с. Ум. отъ письмо 3. Письмецо. Мусиш піти і принести мі од нього писемко.
Порібрє, -ря, с. = порібля.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Тиква, -ви, ж.
1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). в) Cucurhita Melopepo.
2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. В його така маненька тиковка і води вже трошки.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.
