Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичка

Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧКА"
Жовтогру́дий, -а, -е. Желтогрудый.
Йолупеґа, -ґи, об. ув. отъ йолоп. Желех.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. ІІ. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. І. 83.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Оплакати Cм. оплакувати.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.