Відклонити, -ся. Cм. відклоняти, -ся.

Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.

Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.

Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).

Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. — з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються. Г. Барв. 261.

Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить. Кременч. у.

Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.

Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.

Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.