Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зато́вкувати, -кую, -єш, сов. в. затовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні.
2) Опубликовывать, опубликовать.
3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. 2) Бранное слово для женщины. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Ум. помийничка.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Скорість, -рости Скорость.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
