Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикнути

Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКНУТИ"
Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Боківня, -ні, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Гойданка, -ки, ж. 1) Качаніе. 2) = гойдалка. МУЕ. ІІІ. 169. 3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.