Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверхник

Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНИК"
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. О. 1862. V. Кух. 37. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала. Кух. (О. 1862. V. 33).
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Історичний, -а, -е.
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.