Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайно

Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНО"
Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе. Желех.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл. 1) Обдирать, ободрать. 2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Ном. № 1256. Церкву обдирає, а корчму латає. Ном. № 11723.
Переопалатч, -лаю, -єш, гл. 1) = перепалати 2, = опалати. Вх. Зн. 48. 2) Отколотить. Добре го переопалав. Вх. Зн. 48.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.