Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайно

Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНО"
Глейок, -йку, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. І. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу. 2) Принадлежащій солдату.
Нап'ясти́, -ся. Cм. напинати, -ся.
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть. Волч. у.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3)обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.
Тушкування, -ня, с. 1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Окутываніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.