Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичний

Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Витяжно нар. Протяжно. Роспочав чумака голосно та витяжно. Левиц. І. 18.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
Косовий, -а́, -е́. косовий сажень Косая сажень. Щоб під ним і над ним Земля горіла на косовий сажень. Ном. № 3795.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Поросплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, развестися. Як поросплоджувались (пани), так погано стало. Драг. 217.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре. Канев. у.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.