Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичний

Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Витеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взобраться, залѣзть. Витеребились аж на піч. Левиц. І. 188.
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Мет. 344. Добра пшениця зародила. Мнж. 83.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Півтретя числ. Два съ половиной. Ком. І. 25.
Пупенак, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. І. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.