Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звенькотіти

Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНЬКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНЬКОТІТИ"
Дров'яни́й, -а́, -е́. Дровяной, изъ дровъ. Дров'яний жар у печі. Конст. у.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Надпива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпи́ти, надіп'ю́, -п'єш, гл. Отпивать, отпить, выпивать, выпить небольшую часть чего. Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій. Грин. III. 431.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой. Угор.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Мет. 265. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу. Г. Барв. 531.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕНЬКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.