Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звадник

Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДНИК"
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Палисвіт, -та, м. = паливода. Левч. 153.
Півпанство, -ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Рудч. Ск. II. 29. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному. Чуб. III. 378.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. ЕЗ. V. 191. Ум. щи́кавочка. ЕЗ. V. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.