Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулити 1

Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 1"
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. кашничок. Мнж. Ск. 181.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Обполоти Cм. обполювати.
Рапавка, -ки, ж. = ропуха. Шух. І. 22, 210. Вх. Зн. 24.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.