Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Великий світ, та нема де дітися. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Потіпати за бороду.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ.
