Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звершити

Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРШИТИ"
Вимусити Cм. вимушувати.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина. ЗЮЗО. І. 141.
Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Мла, мли, ж. Мгла.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Перезок, -зка, м. Ременный поясъ.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Засучить рукава. 2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує. Ном. № 9356.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.