Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайність

Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Таврот, -та, м. Родъ дѣтской игры. Шейк.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.