Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайність

Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Апроба́ція, -ції, ж. Проба, одобреніе. Я привезу вам дров на апробацію. Отъ крест. изъ с. Голубичъ Черниг. у. Б. Г.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.