Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичайність

Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙНІСТЬ"
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Переставити Cм. переставляти.
Приквоктувати, -тую, -єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Убухати Cм. убухувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.