Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідніти

Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНІТИ"
Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка. О. 1861. І. 265.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатер. у.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. І. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Скувати, -ся. Cм. сковувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.