Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідніти

Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНІТИ"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Іванчик, -ка, м.золотий. Раст. Galium luteum. Шух. І. 21.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.