Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверх

Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХ"
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Гуртопра́вця, -ці, м. = Гуртоправ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.